А я- Иисуса Божий сын
И Он один мой Господин,
Над жизнью всей и над делами,
Славить Его-мое желанье.
Всегда, везде ,в любое время
И это радость, а не бремя.
С утра колени преклоню,
Святое Имя вознесу
Над грешным миром, над желаньем,
Его любовь в моем сознанье.
И каждый шаг лишь только с ним,
Лишь Он один мой Господин.
На троне Он, Он в моем сердце
И пусть трепещут иноверцы.
Как жаль, что не хотят понять,
Иисуса Господом принять.
Ведь время близко, Он прийдет,
С Собою верных лишь возмет.
Своей я радости не скрою
И косяки помажу кровью.
А смерть промчится мимо двери,
Всем сердцем я Иисусу верю.
Жизнь вечная на небесах,
Его любовь- в моих глазах.
ОН на Голгофе нес Свой крест,
Христос воскрес!...Воистину воскрес!
Прочитано 3524 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4.5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.