Ні Він не просто поряд
Поэзия

Елена Качан, Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему
e-mail автора: olenakachan@gmail.com

Мамо - Люба Охман

Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий! Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси: -Хто там в неї? (Голос професора Григоренка) -Хлопчик, хороший, здоровий! -Скільки в неї вдома? - Шестеро… -Це сьомий. Восьмого не буде… Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина… Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити. Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.

\"Он принимает грешников...\" - Богданова Наталья

Поэзия :
Когда глаза свои открою - Василий Примак

Крик души :
к Человеку - Юрий

Проза :
Феликс. Глава сорок восьмая. - Светлана Капинос
Продолжение следует.